DRIVING ECONOMIC RECOVERY: Scaling Digital Education Experiences in Higher Education Institutions

THE ROLE OF CRITICAL THINKING IN THE DIGITAL AGE: HOW HIGHER EDUCATION RESPONDS TO THE CHALLENGE

Olena Akimova — 2025-09-07

This research explores the crucial role of critical thinking in the digital age and examines how higher education systems respond to related challenges. Drawing on survey data from 12 Ukrainian universities, the study highlights a gap between students’ perceived and actual competencies in verifying information and resisting disinformation. It argues that critical thinking is no longer a soft skill but a foundational civic competence.

The article emphasizes the need to integrate critical thinking across all academic disciplines to enhance cognitive resilience and ethical decision-making. Particular attention is given to fields with heightened social responsibility, such as public administration, law, and management.

INTERNALLY DISPLACED PERSONS IN THE CONDITIONS OF RUSSIA-UKRAINE WAR (2022-2023)

Andrii Bahinskyi — 2025-09-10

This research explores the situation of internally displaced persons (IDPs) in Ukraine as of May 2023, focusing on housing shortages, unemployment, and property loss. Drawing on IOM assessments, government regulations, and CSO reports, it highlights barriers to integration such as safety concerns, limited livelihood opportunities, and restricted participation in public life. Particular attention is given to legal challenges in restoring property rights and documents, especially for those relying on paper records. The article underscores the role of CSOs and local authorities in facilitating integration, addressing gender disparities in rural areas, and reducing tensions with host communities over limited social resources.

THE PROBLEMS OF MODERN DEVELOPMENT OF POLITICAL CULTURE ARE RELATED TO THE DIGITAL SPHERE. POLITICAL CULTURE AS A SET OF POSITIONS IN THE RELATIONSHIP BETWEEN THE GOVERNMENT AND THE CITIZEN

Yaroslav Bespechnyi — 2025-09-10

This article explores the main problems of modern political culture and their impact on the relationship between citizens and the state. It identifies insufficient political education, declining trust in government institutions, underrepresentation of social groups, and the spread of misinformation in the digital sphere as key challenges. The study emphasizes how these issues contribute to polarization, inequality, and weakened democratic engagement. It argues for systematic measures to increase openness, transparency, representation, and digital literacy. Strengthening political culture is presented as essential for ensuring stable governance and fostering constructive interaction between government and citizens in the modern democratic context.

SCALING DIGITAL EDUCATION IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS TO SUPPORT MIGRATION CHALLENGES

Kateryna Bila — 2025-09-10

This research explores the potential of digital education to address the socio-economic challenges faced by refugees and internally displaced persons (IDPs) in Ukraine and the EU. It highlights key barriers such as uncertainty about future plans, language difficulties, and reluctance to change professions. The study emphasizes the role of multilingual, inclusive platforms, flexible hybrid learning models, and collaboration between Ukrainian and European universities in facilitating skill acquisition and labor market integration. By focusing on IT and Industry 4.0 skills, digital education can promote sustainable employment, strengthen social integration, and contribute to long-term economic resilience and sustainable development.

ADVANTAGES OF USING ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN EDUCATION

Iryna Brudko — 2025-09-10

This article explores the growing role of artificial intelligence (AI) in education, addressing both its potential and associated risks. It argues that AI can enhance the relevance of education, meet labor market demands for AI skills, and significantly boost research productivity. Key benefits include automating administrative tasks, optimizing assessment, and personalizing learning to improve student engagement. The study highlights AI’s capacity to support teaching and learning even under challenging conditions, such as power outages in Ukraine. While acknowledging risks related to misinformation, ethics, and privacy, it emphasizes AI’s transformative potential for modern education.

SOCIO-ECONOMIC POTENTIAL OF HUMAN CAPITAL IN THE CONTEXT OF MIGRATION PROCESSES IN UKRAINE

Olena Butnyk — 2025-09-10

This research explores the impact of the Russian-Ukrainian war on Ukraine’s human capital, highlighting challenges and opportunities arising from large-scale displacement and migration. It outlines the material hardships faced by internally displaced persons (IDPs), including unemployment, housing shortages, and limited access to education and services. Government initiatives focus on social assistance, vocational training, and employment creation, supported by international partners. The study also addresses the role of labor migration, student mobility, and remittances in shaping modern human capital. While workforce losses pose long-term risks, the Ukrainian diaspora offers potential for investment, professional exchange, and innovation to foster sustainable development.

MEASURING GENDER EQUALITY IN HIGHER EDUCATION: AN ANALYSIS OF THE IMPACT RANKINGS AND QS SUSTAINABILITY METRICS

Yevheniia Dovhopol — 2025-09-07

This research explores the application of Sustainable Development Goal 5 (“Gender Equality”) metrics in evaluating Ukrainian universities during wartime, comparing the approaches of THE Impact Rankings and QS Sustainability Rankings. It highlights how wartime conditions, such as male mobilization, can distort gender representation statistics, leading to misinterpretations of progress. THE Impact Rankings focus primarily on women’s participation, relying heavily on quantitative data that may overlook deeper structural inequalities. QS Sustainability adopts a more inclusive approach by recognizing diverse gender identities, but its limited set of indicators restricts comprehensive assessment. The study underscores the need for qualitative evaluations and integrated institutional strategies to address gender equality in higher education, ensuring equal opportunities for all genders.

HOW EDUCATION ENABLES A GENDER-TRANSFORMATIVE APPROACH TO DIGITAL TRANSFORMATION AND LABOUR MARKET CHANGE

Anna Ishchenko — 2025-09-07

The article highlights the need for a gender-transformative approach to digital transformation and labor market changes in Ukraine, especially during post-war recovery. Demographic decline, displacement, and income loss have disproportionately affected women, though men also face vulnerabilities. Initiatives such as training displaced women in IT and creative industries show progress, but broader integration of gender sensitivity across higher education is essential. Key measures include gender audits, promoting women in STEM, removing stereotypes from curricula, and training educators in inclusive methods. Such steps will strengthen digital skills and ensure equal participation of women and men in building an inclusive digital future.

THE ROLE OF DIGITAL LITERACY IN ENSURING GENDER EQUALITY IN MODERN SOCIETY

Tetiana Kolomiiets — 2025-09-07

This research explores the relationship between gender equality and women’s digital literacy in the context of global sustainable development, using data from the Global Gender Gap Report 2024. While progress has been made in narrowing the gender gap, full parity is projected to take over a century. Women’s limited access to technology, underrepresentation in STEM fields, and slower advancement to leadership roles contribute to persistent inequalities. Digital literacy emerges as a key driver for economic independence, educational access, civic participation, and social inclusion. It enables women to overcome traditional gender roles, engage in high-growth sectors, and influence political and social agendas. The study emphasizes that improving digital literacy requires not only technical skills but also critical thinking, creativity, and adaptability—particularly relevant in contexts where women face heightened professional challenges

MONOPOLY RENT VERSUS THE COMMON WILL: STRATEGIES FOR UNIVERSITY DEVELOPMENT IN WARTIME

Tetiana Kolomiiets — 2025-09-07

Ukrainian universities must prioritize unity and shared goals over privatized innovation during wartime. Emphasizing collaboration instead of monopoly rent will help strengthen society, support resilience, and contribute to long-term national stability.

IMPACT OF DIGITAL LITERACY ON WOMEN'S PROFESSIONAL MOBILITY

Viktoriia Kolomiiets — 2025-09-07

This research explores digital literacy as a crucial factor enhancing women’s opportunities in the modern labor market. It discusses how digital skills improve employability, enable remote work, and support continuous professional development. The study emphasizes initiatives that promote women’s participation in technology fields, reduce gender gaps, and foster entrepreneurship. Special attention is given to digital literacy programs targeting vulnerable groups and older women, which enhance social integration and online safety. By adopting gender-sensitive approaches, digital literacy contributes to women’s economic independence, career growth, and equal access to digital services, strengthening their role in society and the workforce.

IMPROVING REFUGEES’ ACCESS TO EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL DEVELOPMENT

Yulia Lyaskovets — 2025-09-07

This research explores educational and professional development challenges and solutions for Ukrainian refugees amid the ongoing humanitarian crisis. Highlighting successful integration programs in host countries like Germany, Poland, and France, it emphasizes combining language learning with vocational training. Key obstacles include legal, language, and financial barriers, particularly diploma recognition. Promising initiatives include online platforms, mobile educational hubs, and unified information portals, supported by international donors and the Ukrainian diaspora. The article also highlights the role of artificial intelligence in personalizing education. Comprehensive cooperation between international organizations, diaspora, and governments is essential to facilitate refugees’ social integration and prepare human capital for Ukraine’s future recovery.

DIGITAL EDUCATION AS A DRIVER OF ECONOMIC RECOVERY AND THE DEVELOPMENT OF THE INFORMATION SOCIETY

Rostyslav Pashov — 2025-09-07

This research explores digital education as a critical driver of economic recovery in the era of global digitalization. It emphasizes the need to modernize teaching methods, integrate interactive tools like virtual labs and gamification, and enhance teacher digital literacy. Blended learning and personalized education through big data and cloud technologies increase flexibility and accessibility, especially during crises. The informatization of society and the role of the digital state are key to expanding digital infrastructure, transparency, and citizen participation in educational reform. Investing in digital education addresses workforce shortages, fosters innovation, and supports sustainable development goals.

INTEGRATING ETHICAL AI IN PUBLIC ADMINISTRATION: A PATHWAY TO ACHIEVING SUSTAINABLE DEVELOPMENT GOALS

Iurii Perga — 2025-09-07

This research explores the transformative potential of ethical artificial intelligence (AI) in public administration to improve services, increase transparency, and promote social equity while aligning with Sustainable Development Goals (SDGs). Key ethical principles such as transparency, accountability, fairness, inclusivity, and privacy are essential for trustworthy AI deployment in government. Ethical AI can support SDGs by reducing inequalities (SDG 10), enhancing justice and institutional trust (SDG 16), and fostering sustainable innovation (SDG 9). Challenges include lack of universal ethical standards, resource constraints, data privacy concerns, and biases embedded in historical data. To address these, the article recommends developing comprehensive ethics guidelines, promoting interagency collaboration, investing in AI education, engaging diverse stakeholders, and implementing accountability mechanisms. The integration of ethical AI in public administration offers a pathway toward inclusive, transparent governance and sustainable development, provided that ethical considerations guide its adoption and use.

USING DIGITAL TECHNOLOGIES IN TEACHING

Iryna Tymoshenko — 2025-09-07

The article examines the growing role of digital technologies in higher education, emphasizing their importance for maintaining quality standards and preparing graduates for modern labor market challenges. It highlights how adaptive platforms, interactive tools, and virtual resources increase accessibility, personalize learning, and enhance student engagement. The COVID-19 pandemic and subsequent war accelerated the adoption of online courses, virtual labs, and AI tools such as ChatGPT, as shown by research at Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, where over half of surveyed academic staff regularly use digital tools in teaching. Beyond technical knowledge, the development of soft skills—critical thinking, communication, teamwork—is essential, requiring educators to adopt mentoring roles and maintain continuous self-education, including foreign language learning. Digitalization erases physical boundaries of classrooms, enabling immersive experiences like virtual tours and expert guest lectures, which bridge theory and practice. Overall, technology fosters interactive, relevant, and competency-oriented learning, preparing both students and educators for continuous development in a changing educational landscape.

NEW TOOLS IN THE PRACTICAL TRAINING OF TECHNICAL UNIVERSITY STUDENTS

Olena Vynoslavska — 2025-09-07

This research explores the implementation of digital tools in delivering practical and laboratory classes at a technical university, specifically among master’s students specializing in computer science. The study reveals that remote and blended learning formats, supported by remote laboratories, simulation software, and cloud services, offer a flexible and effective approach to acquiring practical skills in programming and related disciplines. While students identified challenges such as difficulties in hands-on skill acquisition and self-management of study time, the overall experience was positive due to innovative pedagogical practices. The findings suggest that the effectiveness of remote education varies depending on the scientific discipline and emphasize the potential of immersive learning technologies for future application in engineering education.

DEVELOPING WOMEN'S DIGITAL LITERACY AS A PATH TO CAREER OPPORTUNITIES

Anastasia Yavorska — 2025-09-07

This research explores the importance of digital literacy for women’s career growth and gender equality. Despite technological advances, many women face barriers like stereotypes and limited access to education and technology. Developing digital skills opens opportunities for high-paying jobs, remote work, and economic independence. A combined effort from governments, businesses, and cultural change is needed to support women through training programs, mentoring, flexible work, and combating stereotypes. Enhancing women’s digital literacy is key to fostering inclusion and gender equality in the digital economy.

DIGITAL TRANSFORMATION OF PUBLIC SERVICE POLICIES FOR MIGRATION IN THE CONTEXT OF SOCIAL INTEGRATION: A STUDY ON THE EUROPEAN UNION AND UKRAINE

Yuli Chen — 2025-09-07

This research explores the digital transformation of migration-related public services in the EU and Ukraine, focusing on how technology improves efficiency, accessibility, and social integration. Digital tools like online platforms and AI facilitate migrants’ access to housing, healthcare, and legal aid while reducing administrative burdens. However, challenges such as the digital divide, low digital literacy, and privacy concerns persist. Despite these issues, digital services offer opportunities for personalized support and cross-border cooperation, enhancing migrants’ integration. Addressing inclusion, literacy, and data protection is crucial to maximizing these benefits.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОГО ЕТИКЕТУ В ТВОРЧИХ ІНДУСТРІЯХ: БАЛАНС МІЖ КРЕАТИВНІСТЮ ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМОМ

Софія Баннікова — 2025-09-07

У дослідженні розглядаються теоретичні засади поняття етикету та ділового етикету з особливим акцентом на їх специфіку в контексті творчих індустрій. Проаналізовано структурні компоненти творчої особистості та їх вплив на формування комунікативної та інтерактивної компетентності у професійному середовищі. Визначено особливості адаптації норм ділового етикету у креативних сферах, які характеризуються необхідністю балансу між інноваційністю та дотриманням професійних стандартів. Наголошено на важливості регулювання міжособистісних взаємодій для запобігання конфліктам і підвищення ефективності колективної діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення практик ділового спілкування в творчих командах та розвитку відповідних навчальних програм.

ІНТЕГРАЦІЯ ІТ-ІННОВАЦІЙ У ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Юрій Буцько — 2025-09-07

У статті досліджуються публічно-управлінські механізми впровадження інформаційних технологій (ІТ) в сфері продовольчої безпеки в умовах цифрової трансформації суспільства. Розглядається роль держави у формуванні нормативно-правової бази, забезпеченні координації міжвідомчої взаємодії, підтримці інновацій та створенні прозорих систем моніторингу і контролю якості продукції. Окрему увагу приділено впровадженню цифрових платформ, електронних реєстрів, систем відстеження походження продуктів та використанню передових технологій (big data, IoT, штучний інтелект) для прогнозування ризиків і кризового реагування. Аналізується важливість розвитку цифрових компетентностей фахівців та взаємодії держави, бізнесу і громадянського суспільства у забезпеченні сталого розвитку агропродовольчого комплексу. Результати дослідження підкреслюють необхідність системного підходу до цифровізації продовольчої безпеки для підвищення ефективності управління і адаптації до глобальних викликів.

РОЛЬ ЕТИКЕТУ У ФОРМУВАННІ ДОВІРИ В УПРАВЛІННІ

Софія Вареник — 2025-09-07

У статті розглядається роль ділового етикету як ключового інструменту формування ефективної системи управління в організаціях. Проаналізовано вплив дотримання норм етикету на процеси комунікації між керівниками та підлеглими, а також на встановлення довірчих відносин, які є фундаментом продуктивної взаємодії в трудовому колективі. Особлива увага приділяється концепції етичного лідерства, яке проявляється через відповідальність менеджера, його здатність демонструвати чесність, справедливість та формувати корпоративну культуру через власну поведінку. Окреслено послідовні етапи формування довіри в колективі: від першого іміджу менеджера до закріплення його ролі як лідера, що координує етичні норми і підтримує соціальний клімат. Висвітлено необхідність дотримання особистісних меж, етичної взаємодії та конструктивного вирішення конфліктів як складових успішного управління. Запропоновано впровадження і популяризацію ділового етикету як ефективного механізму підвищення якості управлінської діяльності та стабілізації лідерських позицій у структурі організації.

ВИБІР У СВІТІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ПОВЕДІНКОВИХ ОПЦІЯХ ОСОБИСТОСТІ

Ольга Василець — 2025-09-07

У статті розглядаються актуальні проблеми взаємозв’язку цифровізації та фінансової грамотності в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. Проаналізовано вплив цифрових технологій на поведінкові та когнітивні аспекти прийняття фінансових рішень, зокрема в контексті зростання ризиків фінансової безвідповідальності і розвитку нових форм соціальної адикції. Розглядається роль освітніх та просвітницьких практик у формуванні відповідальних цифрових компетенцій, що сприяють підвищенню психологічної стійкості та фінансової самодостатності індивідів. Визначено необхідність комплексного підходу до цифрової та фінансової освіти як ключового чинника сталого розвитку суспільства в умовах глобалізації та цифрової трансформації.

ПРАКТИКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СФЕРИ ОСВІТИ

Сергій Войтко — 2025-09-07

У статті представлено аналіз процесу цифровізації освітнього процесу на базі досвіду КПІ імені Ігоря Сікорського, починаючи з проблеми плагіату та копіпасту в академічній сфері і закінчуючи викликами впровадження штучного інтелекту в контексті індустрії 4.0 та суспільства 5.0. Розглянуто міжнародні проєкти, що сприяють інноваційному розвитку освітніх платформ, дистанційному навчанню та інтеграції кращих практик цифрової трансформації. Окремо вивчено роль грантової підтримки, зокрема в умовах військового конфлікту в Україні, що забезпечує стійкість науково-освітньої інфраструктури. Висвітлено перспективи подальшого розвитку цифровізації у вищій освіті з огляду на актуальні соціально-економічні виклики та глобальні тренди.

КРИЗОВЕ ЛІДЕРСТВО В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ НАСЛІДКАМИ МАСОВОЇ МІГРАЦІЇ ТА ВНУТРІШНЬОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ В УКРАЇНІ

Ольга Волинська — 2025-09-07

Війна в Україні спричинила масштабну внутрішню міграцію населення, що призводить до складних соціальних викликів у сфері адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У статті розглядаються ключові завдання публічних службовців у кризовий період, серед яких організація доступу ВПО до базових соціальних послуг, сприяння соціальній інтеграції та забезпечення психологічної підтримки. Особлива увага приділяється ролі кризового лідерства в публічному управлінні, яке є визначальним чинником ефективного реагування на виклики війни. Описуються необхідні компетентності лідерів — емоційна стійкість, емпатія та комунікаційні навички, а також шляхи їх розвитку через професійне навчання, впровадження цифрових комунікаційних платформ і координацію міжорганізаційної взаємодії. Результати дослідження підкреслюють значення кризового лідерства для стабілізації соціального середовища, підтримки довіри та забезпечення сталого розвитку громад у складних умовах війни.

РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ДІЛОВОДІВ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ОРГАНІВ

Юлія Гермаш — 2025-09-07

У статті досліджується роль цифрових компетенцій жінок-діловодів у контексті цифрової трансформації адміністративних органів. Проаналізовано складові цифрових компетенцій, необхідних для ефективного виконання професійних обов’язків, зокрема навички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями, системами електронного документообігу, хмарними сервісами, а також знання з інформаційної безпеки. Запропоновано комплексний підхід до розвитку цифрових компетенцій, що включає організацію спеціалізованих тренінгів, самоосвіту, обмін досвідом, створення сприятливого організаційного середовища та мотиваційних механізмів. Враховано гендерний аспект у підготовці навчальних програм, з урахуванням специфіки мотивації та стилів навчання жінок.

ЗАПОБІГАННЯ ЛІНГВОЦИДУ ЯК ЗАПОРУКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Наталія Головнюк — 2025-09-07

У статті розглядається феномен лінгвоциду як цілеспрямованої стратегії знищення мови і культурної ідентичності народу, що перебуває під контролем домінуючої нації. Акцентується увага на відмінностях лінгвоциду від геноциду, зокрема на спрямованості першого на ліквідацію культурно-історичного коду через утиски мови. Аналізуються прямі і приховані методи лінгвоциду та їх вплив на національну ідентичність. Висвітлюється ситуація з мовною політикою в Україні за останні три десятиліття, яка характеризується неоднозначністю та поширенням двомовності. Підкреслюється роль української мови у формуванні національної ідентичності і важливість її захисту як складової національної безпеки. Розглядаються виклики сучасної безпеки в контексті гібридної війни, зокрема культурної та інформаційної агресії Росії проти України. Окремо аналізується значення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019) як основного нормативного акту, що зміцнює мовну ідентичність і виступає протидією русифікації.

НАПРЯМКИ СПІВПРАЦІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Євген Дергачов — 2025-09-07

У статті розглядається роль закладів вищої освіти (ЗВО) у відновленні України в умовах повномасштабної війни та економічних викликів. ЗВО виступають джерелом інтелектуальних ресурсів, наукових досліджень і інновацій, які є важливими для стійкого розвитку країни. Визначено напрями співпраці ЗВО з державними органами, бізнесом та міжнародними партнерами: інтеграція досліджень і технологічних інновацій в економіку, підготовка кадрів із практичними навичками з урахуванням сучасних потреб ринку праці, розвиток дуальної освіти, а також участь у відбудові інфраструктури та соціально-економічних дослідженнях.

ДОСЛІДЖЕННЯ НАСЛІДКІВ МІГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ

Ольга Іваницька — 2025-09-07

У статті здійснено комплексний аналіз впливу міграційних процесів на функціонування публічної служби та соціально-економічний розвиток у країнах Європейського Союзу та Україні. Відзначено, що міграція трансформує демографічну структуру населення, ринок праці та культурний простір, формуючи багатогранний спектр позитивних та негативних наслідків. До позитивних наслідків належать трансфер знань, професійних навичок і стандартів, а також посилення культурного різноманіття, що сприяє формуванню толерантного багатонаціонального суспільства та реалізації Цілей сталого розвитку. Негативні наслідки включають конкуренцію на ринку праці, підвищене навантаження на соціальні служби, загострення міжетнічних конфліктів, демографічне старіння населення, а також інтелектуальну міграцію, яка спричиняє втрату кваліфікованих кадрів. Проаналізовано приклад Ірландії щодо залучення мігрантів до державної служби як одного з інструментів адаптації.

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Олександр Кузьменко — 2025-09-07

У статті розглядається роль закладів вищої освіти у сфері фізичної культури і спорту як важливого ресурсу підготовки висококваліфікованих фахівців та джерела науково-методичного і інноваційного супроводу спортсменів. Аналізуються нормативно-правові аспекти функціонування центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту щодо планування і фінансування науково-дослідних робіт. Визначаються проблеми декларативності науково-методичного забезпечення і обґрунтовується необхідність створення організаційної системи взаємопов’язаних інституцій для підвищення ефективності трансферу сучасних наукових досягнень у практику спортивної підготовки. Запропоновано створення наукового парку фізичної культури і спорту як інноваційної платформи, що дозволить оптимізувати державні витрати, залучити науковців різних установ до проведення досліджень на конкурсних засадах, а також сприятиме впровадженню передових методик і «ноу-хау» у практичну діяльність спортсменів і тренерів.

РОЛЬ ВИКЛАДАЧІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КІБЕРБЕЗПЕКИ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Владислав Ласкутов — 2025-09-07

У статті розглядається актуальна проблема забезпечення кібербезпеки в освітньому просторі як складової загальної безпеки учасників освітнього процесу. Досліджено теоретичні засади поняття кібербезпеки, її значенні у контексті сучасних інформаційних технологій та загроз, які виникають у цифровому середовищі освітніх закладів. Підкреслено роль викладачів інформаційних технологій у формуванні безпечного цифрового середовища, організації заходів із захисту від кіберзагроз та підвищенні обізнаності користувачів. Висвітлено основні види кіберзагроз і заходи їхнього запобігання.

ІННОВАЦІЙНІ СТАРТАП ПЛАТФОРМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКИХ РОЗРОБОК В УКРАЇНІ

Катерина Малафеєва — 2025-09-07

У статті розглядається проблема забезпечення фінансування інноваційної діяльності закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах стрімких змін науково-технічного розвитку та економічних викликів, зокрема, викликаних військовими витратами і відбудовою критичної інфраструктури. Проаналізовано сучасні джерела фінансування, серед яких міжнародні гранти, венчурні інвестиції, краудфандингові платформи та корпоративні програми, а також особливу роль стартап-конкурсів як механізму залучення ресурсів і стимулювання комерціалізації студентських розробок. Наведено приклади провідних українських стартап-платформ і конкурсів, а також розглянуто міжнародний досвід, зокрема США, для адаптації його вітчизняною системою вищої освіти. Визначено правові аспекти, що регулюють власність на інтелектуальну власність, створену у ЗВО, та підкреслено необхідність удосконалення підтримки держави та правового регулювання.

СОЦІАЛЬНИЙ ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ НА РОЗВИТОК ІНКЛЮЗИВНОСТІ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Михайло Мандула — 2025-09-07

У статті розглядається проблема вимушеного переселення громадян України внаслідок збройного конфлікту та виклики, які виникають у контексті інклюзивного розвитку країни. Проаналізовано соціально-економічні та інфраструктурні аспекти підтримки внутрішньо переміщених осіб, зокрема питання житлового забезпечення, працевлаштування, доступу до медичних та освітніх послуг. Війна посилила соціальні виключення та навантаження на місцеві органи влади, що потребує комплексного підходу для сталого відновлення та розвитку. Виокремлено принципи інклюзивного розвитку, зокрема рівність, справедливість, людську гідність, активну участь громадян у суспільному житті та виконання конституційних обов’язків як основу для подолання соціально-економічних викликів у період воєнного стану.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ДРАЙВЕР СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Сергій Маулік — 2025-09-07

У статті досліджується вплив цифрової трансформації на реалізацію регіональної етнополітики в Україні в контексті зростаючих міграційних процесів, зокрема інтеграції внутрішньо переміщених осіб та українських мігрантів. Визначено роль цифрових платформ у забезпеченні доступу до адміністративних послуг, соціальної підтримки та освіти, а також у підвищенні ефективності управління етнополітичними процесами через інтеграцію баз даних і використання аналітики великих даних. Окреслено перспективи розвитку електронної демократії та міжкультурного діалогу за допомогою цифрових інструментів. Підкреслено значення цифрової трансформації для зміцнення соціальної згуртованості, інтеграції мігрантів і національної єдності в умовах воєнного конфлікту.

ВПЛИВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНІ УРОКИ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Ольга Махно — 2025-09-07

У статті досліджується вплив Чорнобильської катастрофи 1986 року на інформаційну політику України. Проаналізовано наслідки радянської інформаційної закритості, яка спричинила недовіру населення та ускладнила ефективне реагування на трагедію. Розглядаються етапи формування національної інформаційної політики після здобуття незалежності, а також сучасні виклики у сфері протидії дезінформації та забезпечення прозорості в управлінні зоною відчуження. Особлива увага приділена ролі новітніх технологій у підвищенні ефективності моніторингу та інформування. Вивчення уроків Чорнобиля є необхідним для розвитку відкритого інформаційного середовища та формування стратегії, що враховує баланс між національною безпекою та правом громадян на інформацію.

РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анатолій Мельниченко — 2025-09-07

Використовуючи актуальні статистичні дані (Eurostat, ifo) та релевантні дослідження автор чітко окреслює проблему демографічних та економічних наслідків міграції, особливо в контексті відтоку працездатного населення й ризику довгострокового дефіциту людського капіталу. Демонструючи логічний зв’язок між історичними прикладами (Південна Корея) і сучасними викликами України, автор наполягає на необхідності невідкладної реалізації державної політики в сфері розвитку людського потенціалу. Автором описово наведено приклади програм (Incubating Freedom for Ukraine, Migrant INtegration Through Education) за якими проведені дослідження та реалізуються окремі заходи щодо інтеграції українських громадян-біженців до соціумів країн ЄС. Окремі ідеї доповіді можуть слугувати основою для розробки концепцій державної політики у сфері міграції та відновлення людського капіталу.

МЕТАМОРФОЗИ ІРЛАНДСЬКОГО ТИГРУ: ІСТОРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ МІГРАЦІЇ ТА ДЕРЖАВИ, ЩО СПРИЯЄ РОЗВИТКУ

Любов Мельник — 2025-09-07

У статті досліджується історичний та економічний досвід Ірландії у порівнянні з сучасними викликами України. Розглядаються особливості ірландського шляху до незалежності та економічного зростання, зокрема вплив британського колоніального панування, Великого голоду, а також роль інституцій, таких як Irish Development Authority, у залученні інвестицій та формуванні «ірландського тигра». Аналізуються фактори успішного розвитку країни, включно з географічним розташуванням, людським капіталом і культурними особливостями. Порушено питання взаємодії між розвитком національної держави та транснаціональними корпораціями в контексті неоліберальної глобалізації. Український досвід пропонується розглядати через призму уроків ірландської модернізації для побудови ефективної, демократичної та інвестиційно привабливої держави.

ЦИФРОВА ГРАМОТНІСТЬ ЖІНОК: ВИМІРИ ТА ПІДТРИМКА

Любов Панченко — 2025-09-07

У статті досліджується проблема цифрового розриву між жінками та чоловіками на основі даних Єврокомісії «Цифрове табло жінок 2024». Проаналізовано три виміри цифрової грамотності та користування інтернетом в Естонії та Польщі, що демонструє існування гендерних нерівностей. Розглянуто роль онлайн-навчання як одного з ключових інструментів подолання цього розриву, зокрема через ресурси Coursera і спеціалізовані курси для жінок у сферах цифрових технологій, менеджменту продуктів, маркетингу та гендерної аналітики. Запропоновано інтеграцію цих освітніх програм у соціологічну освіту для посилення цифрової компетентності жінок і подолання гендерних бар’єрів у цифровій сфері.

ІНСТРУМЕНТИ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПІД ЧАС ВОЄННИХ КОНФЛІКТІВ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ

Федір Петренко — 2025-09-07

У статті досліджується роль електронного урядування в умовах воєнних конфліктів як важливого інструменту забезпечення ефективності державного управління, стабільності та безпеки. Проаналізовано приклади використання цифрових платформ в Україні під час повномасштабної війни, а також виклики, пов’язані з кібербезпекою та інфраструктурними обмеженнями. Висвітлено застосування технологій, таких як супутниковий інтернет Starlink і штучний інтелект, для підтримки зв’язку, управління ресурсами й моніторингу в кризових умовах. Розвиток е-урядування підвищує прозорість, оперативність та участь громадян у державних процесах в умовах воєнних викликів.

ВПЛИВ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ігор Пиголенко — 2025-09-07

У статті окреслені теоретичні аспекти міграції як соціологічної категорії, види міграції (внутрішня та зовнішня) та їхній вплив на демографічну структуру населення України. Проведено аналіз кількісних даних щодо українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за даними ООН. Визначено основні виклики, пов’язані з методологією соціологічних досліджень серед цих груп. Розглядаються особливості вибірки, проблеми репрезентативності та доступності населення для опитувань у контексті воєнних обставин. Дослідження підкреслює складність отримання достовірної статистичної інформації для планування соціальних програм та проведення соціологічних досліджень в умовах масштабної міграції.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЖІНОК В IT-СФЕРІ

Ірина Пилипів — 2025-09-07

У статті розглядається вплив отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі на прискорення євроінтеграційних процесів в контексті розвитку політики гендерної рівності. Проаналізовано актуальний стан гендерного розриву в оплаті праці та участі жінок на ринку праці, зосереджено увагу на викликах і можливостях для українських жінок у сфері ІТ. Описано основні державні та недержавні ініціативи, що спрямовані на підтримку жінок у професійному розвитку, підвищенні цифрової грамотності, започаткуванні власної справи та працевлаштуванні, особливо в умовах воєнної мобілізації та міграції населення.

ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ, ЯК ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Юрій Рубан — 2025-09-07

У статті розглядається роль недержавних об’єднань громадян — громадських організацій — як важливого елемента демократичного суспільства та механізму впливу на соціально-політичні процеси. Проаналізовано проблеми та виклики державного фінансування громадського сектору в Україні, зокрема законодавчі прогалини, недосконалість процедур та відсутність прозорості. Обґрунтовано необхідність законодавчих реформ, інституційного зміцнення та політичної волі для створення ефективних умов діяльності громадських організацій. Окремо розглянуто потенціал створення Національного Фонду розвитку громадянського суспільства як механізму, здатного суттєво покращити ситуацію з фінансуванням.

РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ SHE-TECH: ПРОСУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ЖІНОК НА РИНКУ ПРАЦІ

Наталія Собкалова — 2025-09-07

У статті аналізується вплив повномасштабного військового вторгнення росії на становище жінок на ринку праці України, зокрема зростання безробіття та збереження гендерної сегрегації і розриву в оплаті праці. Розглядається ініціатива «Розширення можливостей She-Tech», спрямована на підвищення цифрової грамотності жінок та їх залучення до ІТ-галузі, що залишається перспективним і динамічним сектором навіть в умовах війни. Описано заходи з навчання, менторства та подолання бар’єрів доступу до технологій, а також роль цих програм у сприянні гендерній рівності та розвитку інклюзивної економіки.

СИНЕРГІЯ СПІВПРАЦІ УНІВЕРСИТЕТІВ НА ШЛЯХУ ДО ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Наталія Ткачова — 2025-09-07

У статті досліджуються виклики трансформації економіки України в умовах воєнного та післявоєнного періодів із акцентом на інноваційному розвитку як ключовому чиннику забезпечення національної безпеки, обороноздатності та економічної стабільності. Наголошується на необхідності координації зусиль державних органів, науковців, бізнесу та міжнародних партнерів для прискорення впровадження інновацій, активізації участі жінок у суспільно-економічних процесах через подолання гендерних бар’єрів і розвиток інклюзивної освітньої та соціальної інфраструктури. Також визначено роль соціального підприємництва, цифрової грамотності та «м’яких навичок» (soft skills) у підвищенні конкурентоспроможності жінок і сталому розвитку економіки України.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК ПРИНЦИП ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ОБЛІКУ ПОШКОДЖЕНОГО ТА ЗНИЩЕНОГО МАЙНА В УКРАЇНІ

Ксенія Трампольська — 2025-09-07

У статті досліджується проблематика цифровізації державної політики в сфері обліку пошкодженого та знищеного житлового майна в Україні внаслідок російської військової агресії. Наводяться аналітичні дані щодо масштабів руйнувань житлової інфраструктури та економічних збитків, що спричинені бойовими діями. Розглядається Закон України № 2923-IX та створення Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, як інструменту захисту майнових прав громадян і юридичних осіб і підґрунтя для отримання компенсацій. Використовуються інформаційно-комунікаційні технології для забезпечення ефективної роботи реєстру, інтеграції з державними цифровими системами та створення Міжнародного Реєстру збитків ("RD4U") як складової майбутнього механізму відшкодувань.

РОЛЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ ВІДБУДОВИ В УКРАЇНІ

Мар’яна Третяк — 2025-09-07

У статті розглядається роль закладів вищої освіти у формуванні та розвитку людського капіталу як фундаментального чинника економічного порядку, відбудови та сталого розвитку України в умовах економічної нестабільності та воєнної агресії. Аналізуються основні складові людського капіталу, зокрема знання, навички, природні здібності та мотивація, а також особливості сучасних підходів до його формування, зокрема дистанційне навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Наводяться практичні приклади інноваційних проєктів та міжнародної співпраці, на прикладі Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, що сприяють формуванню людського капіталу та розвитку інноваційної діяльності.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Анна Чиж — 2025-09-07

У статті досліджується проблематика правового регулювання діяльності Апарату Верховної Ради України, зокрема відсутність чітко унормованих правових засад його функціонування. Визначено основні прогалини чинного законодавства, що ускладнюють ефективне виконання функцій Апарату як окремого виду державної служби. Обґрунтовано необхідність розробки комплексного законодавчого регулювання з урахуванням особливостей парламентської служби та адаптації відповідних нормативних актів для забезпечення належного функціонування органу.

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Галина Швець — 2025-09-07

У статті досліджується роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у цифровій трансформації територіальних громад України в умовах децентралізації. Проаналізовано можливості ІКТ щодо підвищення ефективності управління, прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування, а також виклики, пов’язані з технічною інфраструктурою, цифровою грамотністю населення, фінансуванням і кібербезпекою. Розглянуто практичні приклади впровадження електронного документообігу, електронної партисипації та систем моніторингу під час кризових ситуацій. Висвітлено перспективи розвитку цифрової інфраструктури, рекомендації щодо підвищення цифрової грамотності, удосконалення кіберзахисту, а також інтеграції інноваційних технологій у рамках концепції «розумного міста».

ДІЛОВА БЕСІДА ЯК ВИД МІЖОСОБИСТІСНОГО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

Марія Шеін — 2025-09-07

У статті розглядається значення ділового спілкування як форма міжособистісної комунікації в умовах сучасних соціально-економічних змін. Окреслено структуру ділової бесіди, її етапи та зони комунікації з урахуванням національно-культурних особливостей. Проаналізовано основні функції ділової бесіди, її різновиди та принципи підготовки й проведення. Вказано на особливості міжособистісного формального спілкування в управлінській діяльності, що сприяє підвищенню ефективності прийняття рішень та розвитку демократичних процесів. Наведено практичні рекомендації щодо покращення якості ділової бесіди через розвиток навичок активного слухання, ввічливості, такту та діалогічного підходу.